Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
00:08 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
(c) Катерина Калитко

І приводить любов тебе на край світу із торбою камінців,
Каже: випусти їх, най шукають братів у ріці.
По одному, повільно, всіх назви на ім'я,
Я любов, я кривавий м'якуш, я вся твоя.
Над зеленими горами куриться дим і спів,
облітає від подиху цвіт із абрикос і слив.
І каміння на дні ріки завмирає, дивиться сни.
Говори зі мною, любове, хоч щось мені поясни.
Як ми йшли з цим камінням - Коста, Іван, Абдуллах,
І сушили кривавий піт на сімох вітрах,
Як ми несли тягар цей - Сильвестр, Петро, Славко -
Вимиваючи з ран живу золу молоком.
І тепер нікого, і легкість така страшна,
Ще страшніша за камені, названі іменами.
Де, любове, взяти ще трохи світу мені?
І тремтять на тім березі в людських вікнах вогні,
Голуби попід стріхами ворушиться і не сплять.
Відчуваєш, каже любов, як потепліла земля?
Ляж, нехай трава покладе на очі бинти.
Чуєш серце? Воно продовжує йти
І йти.


@темы: Поезія

Комментирование для вас недоступно.
Для того, чтобы получить возможность комментировать, авторизуйтесь:
 
РегистрацияЗабыли пароль?

Україна

главная