• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: поезія (список заголовков)
21:57 

70 років з дня смерті Олега Ольжича

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
«Державу не твориться в будучині, державу будується нині »


Сьогодні виповнюється 70 років від дня трагічної загибелі у нацистському концтаборі Заксенхаузен українського громадсько-політичного діяча, відомого поета і вченого Олега Ольжича.

Він був видатним членом ОУН, заступником Голови ОУН Андрія Мельника під час Другої світової війни.

Народився в Житомирі 21 липня 1907 року в сім'ї поета і культурного діяча Олександра Олеся.

Його творчість насичена глибоким патріотизмом, державотворчими мотивами з виразною громадянською позицією.

Як вчений-археолог вивчав Трипільську культуру, є автором класичної монографії про трипільську кераміку, яка дотепер є актуальною науковою працею для досліджень історії Трипільської цивілізації.

В ніч з 9-го на 10-е червня 1944 року, як борець за українську державність Олег Ольжич загинув внаслідок жорстоких катувань в німецькому концтаборі Заксенхаузен.

Вікі Довідка

Ольжич Олег «Незнаному воякові»
(уривок з редакції 1940 року)




Культурницьке українство

@темы: Біографія, Культура, Поезія, Україна, день в історії, особистість

21:47 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Кажіть що завгодно, давайте!
Кидайте у спину каміння!
Я з серця шахтарського краю,
Я знаю: Донецьк - Україна!!!

Вы ждете от путлера... рая?
Березки роднее калины?
Я с сердца шахтерского края!
Я знаю: Донецк - Украина!


+1


@темы: Єдина Україна, Донбас, Поезія, Україна

10:36 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Присвята нашим Героям ©
ОСТАННІЙ МОНОЛОГ вертолітника...

Кохана,
Я прошу, ридати не смій,
Коли у своїм телефоні
Почуєш ти голос
Байдужо чужий -
І біль обпече твої скроні.
читать дальше



© УКРАЇНА - моя Батьківщина

@темы: Україна, Поезія, Герої Не Вмирають

10:35 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім'ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім'ям вмираю
І в твоєму імені живу!

© Василь Симоненко "Україні"



Територія твого розвитку

@темы: прапор, Україна, Поезія, В.Симоненко

08:51 

Захисникам Вітчизни присвячується.

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Надішли мені вісточку, Друже!
Як там Ти? Триває війна?
Кажуть важко вам. Холодно дуже.
Україна тепер одна.

читать дальше


@темы: Ні Війні, Поезія, Україна

10:11 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Ми українці – нація Тараса,
Ми – сагайдачні і кармелюки,
Коли прийшли ми – не полічиш часу,
Ми древні і безсмертні, як віки.

читать дальше



взято з Я люблю Україну

@темы: мова, Україна, Поезія, Культура, Історія

17:39 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
19:01 

Когда мы вернемся

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
16:23 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
70…
(18.05.44-18.05.14)

Ти бачиш? Безкрайнєє небо,
А в ньому літають орли.
Та тільки жорстокеє сонце
Випалює все до золи.
Ти чуєш? Стогін та сльози.
Прощається з дітьми земля.
Чекають на них ешелони.
Ще мить – і народу нема.
Лиш день – і спустошені гори
Мов сироти тягнуться ввись.
І наче питаються в долі,
Звідки всі біди взялись.
Чому від чиєїсь вказівки
Залежить майбутнє синів:
Не бачити рідну домівку,
Покинути землі батьків?
Куди повела вас дорога,
І скільки іще пройде літ,
Допоки торкнетесь порога,
Коли посміхнеться вам світ?
Не всі повернулись додому.
Ще більше вже з нами нема.
Минули роки, тільки пам'ять
Ніколи в серцях не згаса.
І свічці не висушить сльози,
І вітру не стерти той сум,
Що в душу принесли морози.
Страшних не розвіяти дум.
І нині все знову спочатку.
Знов гордий страждає народ.
Але переборють нащадки
Й це зло. Час прийде нагород.
І знов Хайтарма закружляє.
І знову всміхнеться маля.
І знов возвеличаться гори.
І знову розквітне земля.

Пам'ятаємо. Не забудемо.

@темы: депортація, Поезія, Крим, Киримли, 18 травня

09:20 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Їй 22, яка ж вона красива!
Це Божий дар, це надприроднє диво!
Тоненький стан і чорні бровенята.
Вона така, що заздрять всі дівчата.
Як квіточка, росте і розквітає,
Як пташечка, свої пісні співає.
Горять любов'ю світлі карі очі,
Бо ні для кого вона зла не хоче.
Довге волосся заплітає в косу,
Вінок із квітів, мов царівна, носить.
На цілий світ ця дівчина єдина,
Вона одна, вона - це Україна.

читать дальше



#Україна Муза й рима © УКРАЇНА поетична
vk.com/ua_ukraine_ukr

@музыка: Віктор Морозов – Oh, my dear Ukraine

@темы: Україна, Поезія

10:45 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Моя Мила, на тілі Твоєму рани.
І Ти дихаєш дуже невпевнено.
Тримайся, ще трохи, моя Кохана!
Живи, хоч Твій світ встократ перевернуто!

Живи їм на зло. Усупереч кожному,
Хто б'є по обличчі, проклинає у спину.
Двері відкрий, як завжди, подорожньому,
Я впевнений, що переживеш Ти Руїну!

Не вставай на коліна, не принижуйся. Боже мій,
Я прошу, збережи Єдину країну!
Крим, Донецьк, Одеса — погрузли в ввійні,
Не один вже Твій син за Тебе загинув.

Ти незалежна й красива. Залишишся вільною!
В свої двадцять три, у розквіті сил!
Я кохаю Тебе. Я живу Україною.
І житиму далі. Твій вірний нескорений син!



Володимир КУЧЕРЯВИЙ

@темы: Поезія, Україна

10:21 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
В Україні запрацював освітній портал "Тарас Шевченко"

Метою створення науково-освітнього інтернет-порталу, розробленого творчим колективом шевченкознавців і фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, є ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами життя і творчості Т. Г. Шевченка.

Окрім основних розділів порталу реалізовано низку сервісів, які дозволять працювати із накопиченою базою даних (знань).
"Створено інтерактивну мапу, за допомогою якої можна подорожувати місцями, пов'язаними з життям та творчістю Тараса Шевченка, вивчати маршрути його подорожей, бути віртуально присутніми за допомогою 3D турів у місцях, пов'язаних з іменем Т.Г. Шевченка, досліджувати кожен день життя митця з допомогою сервісу ТаймЛайн".

Також користувач матиме можливість вивчати малярську спадщину Тараса Григоровича і читати рукописи "в оригіналі" та з транскриптом текстів.

У розділі "Мультимедіа" можна переглянути відео, починаючи з часів "німого кіно", телепередачі, прослухати пісні, написані на слова Тараса Шевченка та покладені на музику відомими українськими композиторами, радіопередачі, аудіокниги і т.п.

Уперше оцифровано у високій якості та розміщено на порталі авторські рукописні збірки та окремі твори, листи, зображеня, оригінали документів, що знаходяться у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури, та мистецьку спадщину художника.

Уся інформація, що розміщується на Порталі, проходить попередню академічну експертну оцінку. Таким чином створений Портал має статус Академічного.



Адреса порталу: kobzar.ua/site/intro

@темы: Україна, Т.Г.Шевченко, Поезія, Лінки, Культура

23:05 

Я – українка!

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Україночки-красуні, шануймося!


Я – українка!
Гарна, вродлива,
Рідною землею завжди щаслива…
Я – українка!


@темы: Поезія, Арт

13:02 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Як Москва фальшувала Шевченка

1958 року в Москві видали «Кобзар» з майже всіма поетичними творами Тараса Шевченка. Порівнюючи московський переклад з українським оригіналом, переконуємося у фальшуванні творів Шевченка. Наведемо кілька прикладів російського перекладу слів «москаль» і «московський», що їх часто вживає у своїх творах поет.

Кожен з нас пригадує початок поеми «Катерина»: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями». Офіційні більшовицькі коментарі стверджують, що «москаль» – це «солдат».

Але це слово, як ми знаємо, Шевченко вживає в інших місцях для позначення національності. І тут московські перекладачі, супроти всяких засад перекладу, обходять це слово, аби тільки не образити почуття своїх читачів. У такий спосіб сфальшовано не лише поетичні образи, а й думки Шевченка.

читать дальше

Звісно, поетів вислів «москаль» може означати не лише «солдат», як у «Катерині», а й національність. Може, саме тому в російському перекладі вжито слово «русский». Але чистим фальшуванням позначено ті місця перекладу, де слово «московський» замінено на «царский», «царица», «крепкий» та ін.. Безсоромне фальшування Шевченка і в тім, що перекладач не хоче показати ненависті Шевченка до Москви і просто пропускає слова «Москва», «московський» або замінює іншими словами, як от: «Москва випалила Україну і Дніпро спустила в синє море». Коли ж українці «скородили списами московські ребра», у перекладача – татарські. Як же безбарвно і фальшиво перекладено Шевченкове «степи мої запродані жидові, німоті» – «овладели чужеземцы моими степьями».


Як доказ, що Тарас Шевченко словом «москалі» окреслював увесь московський народ, наведемо цитату з передмови Шевченка до другого видання «Кобзаря» 1847 р. (цитуємо не за якимось «сфальшованим» виданням «буржуазних націоналістів», а за повним зібранням творів Шевченка, виданим Академією Наук у Києві 1939 р., том 1, с.374-375): «Чую, а іноді читаю: ляхи друкують, чехи, серби, болгари, черногори, москалі – всі друкують, а в нас ані телень, неначе всім заціпило... А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму».

Коли Шевченко виокремлює москалів з інших народів, то це найкращий доказ, що він мав на увазі цілий народ, а не лише царя, царську вояччину, царський бюрократичний апарат, як це подавали московські перекладачі. Цікавий теж порядок, у якому Шевченко перераховує названі народи. Схоже, що у тій черзі москалі не випадково на останньому місці – це свідчення справжнього ставлення Шевченка до названого народу.

Фальсифікуючи Шевченка, спотворюючи світлу пам’ять про нього, Москва ставила перед собою мету поховати вдруге Великого Кобзаря, цим разом уже в духовно-ідеальному розумінні, тобто відірвати Шевченка від українського народу. Тільки так вона могла остаточно змосковщити і поневолити Україну.



Джерело
www.litgazeta.com.ua/node/4785

@темы: Шевченко, Поезія, Мовознавство, Література, Культура, Кобзар

23:54 

priest_sat
миньон Оверлорда / Fannibal / Mentalist / Я высплюсь только тогда, когда никогда / легкое ОКР / Драйзер
22 марта 2014 ушел из жизни Петр Павлович Ребро – основатель и председатель Запорожской областной организации Национального союза писателей Украины, почетный доктор ЗНУ, руководитель научно-редакционного отдела при Запорожской облгосадминистрации «Реабілітовані історією», глава правления/кошевой/ Международной ассоциации юмористов и сатириков, основатель и главный редактор альманаха «Хортиця», «Спокута», «Весела Січ», основатель литературно-художественных праздников «Поетичний травень», «Дніпровські сміховини», «Козацькі читання», «Весела Січ», «Пересмішник» и др. Автор более 120 книг для взрослых и детей. Легендарный запорожский поэт...

«Ні, ти не знаєш добре України ,
Якщо на Запоріжжі не бував,
Де небо – то від хвиль Дніпрових синє,
То золоте – від степових заграв;
Де на весь світ поралить колосками
У січах кров’ю зрошена земля,
Де царство дум, де навіть кожен камінь
Народу невмирущість прославля;
Де сяйво з вод висотують турбіни
А Хортиця сурмить, як пароплав...
Ні, ти не знаєш добре України,
Якщо на Запоріжжі не бував».

изображение

@темы: Запоріжжя, Поезія, Україна

23:31 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Сьогодні виповнюється 84 роки шістедесятниці, письменниці, поетесі, громадському діячу, почесному викладачу ряду університетів, лауреату престижних нагород та відзнак, Жінці і Людині з великої літери, - Ліні Василівні Костенко.

Хочеться чуда і трішки вина.
Дні пролітають, як сірі перони.
Чорний букет надвечір'я – ворони –
місту підносить струнка далина.
Що ж, я свій вік одробила сповна.
Що ж, я свій вік одробила по-людськи.
Дні облітають, як чорні пелюстки.
Хочеться чуда і трішки вина.
Доки ж ці пута, пора і звільнить.
Де ж ви, мої золоті пасторалі?
Літо літає, і осінь дзвенить.
Розпач накручує чорні спіралі.
Де ж мого слова хоч би хоч луна?
Знову пішла Україна по колу.
Знову і знову, ще раз у ніколи?!
Хочеться чуда і трішки вина.




привітати пані Ліну можна, залишивши теплі слова за посиланням docs.google.com/forms/d/1IIba5M_gqJrOMbfFbPkh1J...

@темы: Поезія, Лінки, Культура

17:16 

До дня народження нашого ювіляра=)

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
20:01 

Viperidae Crotalus
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Українки — героям Майдану

Мистецькою агенцією «Наш Формат» (місто Київ) у співпраці з веб-порталом «Жінка–УКРАЇНКА» видано книгу «Материнська молитва. Українки – героям Майдану».

У ній вміщено поезії, присвячені захисникам України — героям Майдану, які були написані в період з листопада 2013 по січень 2014 року.

Автори творів – це і відомі поетеси, і звичайні жінки, яким болить доля рідної країни і доля тих, хто став на шлях боротьби за неї.

З розвитком подій в Україні, які сколихнули не лише країну, а й увесь світ, для публікації на порталі «Жінка–УКРАЇНКА» почали надходити вірші, присвячені подіям на Майдані. Ці твори були написані саме жінками: матерями, сестрами, дружинами, доньками, нареченими тих, хто став на захист майбутнього України і її народу – світле, справедливе, європейське, мирне майбутнє.

У цих віршах усе: материнська молитва, тривога, любов, хвилювання, віра, сподівання, біль... Спершу для їх розміщення ми створили на порталі окрему рубрику «Слово – зброя», а потім зрозуміли, що вірші повинні дійти до тих, кому вони присвячені, і дійти у друкованому вигляді.

Серед авторів героїні порталу Любов Сердунич, яка, до речі, є редактором книги, Галинка Верховинка, Любов Відута, Тетяна Власова, Наталія Дев'ятко, Тетяна Іванчук, Наталія Крісман, Ярина Мавка, Світлана Макаревська, Оксана Маковець, Надія Марчук, Іванна Осос, Оксана Радушинська, Іванна Стеф'юк, Світлана Тарнавська, Надія Таршин, Галина Фесюк, Тетяна Череп-Пероганич, Людмила Яцура, а також Лідія Анциперова, Любов Долик, Леся Горова, Уляна Дубініна, Патара Бачія, Валентина Попелюшка, Тая Цибульська.

На обкладинці – робота писанкарки Тетяни Коновал.

Щиро дякуємо керівництву та працівникам мистецької агенції «Наш Формат» за видання збірки.

Віримо, що ці поезії зігріють душу, підтримають волелюбний повстанський дух, додадуть сили і віри у перемогу над злом.

Слава Україні! Слава її Героям!



@темы: Євромайдан, Література, Небесна Сотня, Поезія, Цікаве

17:49 

Осень
17.12.2013 в 12:44
Пишет Макси_Лана:

Маяковский. Долг Украине
…А что мы знаем
о лице Украины?
Знаний груз
у русского
тощ -
тем, кто рядом,
почета мало.

Знают вот
украинский борщ,
знают вот
украинское сало.

И с культуры
поснимали пенку:
кроме
двух
прославленных Тарасов -
Бульбы
и известного Шевченка, -
читать дальше

URL записи


Целиком

@темы: Поезія

02:09 

Прошу перепоста

Арджи Линсе
Это же Жиллиман, что он, по-вашему, делает? Он строит империю. | Гюго. ФВЛЭ. | СПб.
В своё время я перевёл с украинского на русский одно стихотворение Таирни - вот запись. Вот этот же перевод в моём дневнике. Прошу обратить внимание на даты комментариев - даже если бы я мог отправить в сообщество запись задним числом, то с комментариями, насколько я знаю, такой фокус не прокатит. Да и в моём дневнике даты комментариев тоже видно. Специально даю ссылку, а не скриншот, чтоб меня нельзя было заподозрить в чрезмерном знакомстве с фотошопом.
Ну плюс - те, кто знает меня, могут подтвердить, что я до дрожи ненавижу плагиат и плагиаторов, а себя уважаю в достаточной степени, чтобы не присваивать чужого.
Несколько дней назад Таирни вышла со мной на связь и сообщила, что ей написал некий Александр Ткачёв, который прислал ей точно такой же перевод этого стихотворения, утверждая, что это его собственное творчество. По моей просьбе Таирни дала мне его адрес.

Всё ещё надеясь, что произошло недоразумение, я написал г-ну Ткачёву письмо следующего содержания:
"Здравствуйте.
Со мной связалась Дарина Березина (Таирни), автор стихотворения вот из этой записи:
pay.diary.ru/~rutenia/p27010230.htm
По её словам, Вы утверждаете, что перевод стихотворения, опубликованный в той же записи, делали Вы.
Скажите, я всё понял правильно - или в переданную мне информацию вкралась какая-нибудь ошибка?"

Г-н Ткачёв, ничтоже сумняшеся, ответствовал:
"Здравствуйте, Арджи!
Указанный перевод, указанного стихотворения действительно делал я. Переделывал свой перевод я в этом году, неделю назад. Причём, когда мне в руки попал оригинал (уж не знаю, как отнесётся к этому Дарина), я, взявшись за перевод, был убеждён, что стихотворение писала не Березина Дарина, а Костенко Лина...
Со мной связалась и Дарина. Я ей ответил. И переслал оригинал перевода (он у меня сохранился на компьютере). Пересылаю его и Вам. (Не знаю, стоит ли искать черновик перевода, но, если не убедил, - могу поискать. Хотя - по синтаксису - я люблю тире, запятые и точки - могу обосновать авторство перевода, пояснив свою расстановку знаков препинания).
С ув.Ткачёв Александр"
К письму прилагался некий скриншот без указания на какую бы то ни было дату.

Тут я озверел вконец, и написал письмо, продиктованное скорее эмоциями, нежели чем-то ещё:
"Уважаемый, я всё понимаю, но так нагло лгать в глаза...
Перевод этот делал я. Нет, я понимаю, что мои шансы врезать Вам канделябром промеж глаз весьма призрачны, к сожалению...
Интересно, хватит ли Вам скотства попытаться предъявить мне какие-то доказательства Вашего авторства?
Или совесть Ваша ещё не совсем сдохла в муках, и Вам хватит её остатков, чтоб забиться в угол и больше не отсвечивать и не пытаться присвоить чужие работы?"

Пожалуйста, если г-н Ткачёв будет предъявлять кому-то из вас какие-то стихи и утверждать, что это его творчество - проверьте, не обокрала ли эта мразь кого-то ещё.
И пожалуйста, перепостите информацию.
Знаю, что я, возможно, мелочен и мстителен - но я хочу, чтоб г-на Ткачёва больше ни в одном приличном литературном обществе не приняли.

Спасибо.

@темы: Поезія, Література

Україна

главная