Воскресенье, 27 июля 2014
По той бік легенди
Микола Кузнєцов: нове прочитання біографії
Про цю людину в радянські часи заведено було писати не інакше як про «легендарного розвідника», уславленого радянського героя, гордість знаменитого партизанського з'єднання «Переможці» (командир — Дмитро Медвєдєв), що діяло на Рівненщині у 1942—1944 роках. Дійсно ж бо, життя та військова біографія Героя Радянського Союзу Миколи Кузнєцова (1911—1944) наче оповиті серпанком легенди: в минулі десятиліття — героїко-романтичної (причому біографія реального Кузнєцова-людини була якнайретельнішим чином профільтрована та очищена від «негероїчних» фактів), а в останні 15 років — зловісно-таємничої. Легенда, про який би з її численних різновидів не йшлося, безперечно, має чималу притягальну силу; але, тим не менше, об'єктивне, справді нове прочитання біографії будь-якої «легендарної» людини можливе лише на грунті точних фактів історії. У випадку з Миколою Кузнєцовим досліднику доводиться неминуче долати неабиякі труднощі — бо цих точних фактів не так і багато (через це маємо певні підстави говорити про «загадку Кузнєцова»). І все ж таки долати їх треба — адже тільки таким чином можна відтворити справжню, звільнену від фальсифікацій, картину нашої історії.
читать дальше
Культурницьке українство
@темы: особистість, Біографія, Україна, Історія
Понедельник, 21 июля 2014
21 липня 1906 р. народилася Олена Теліга (Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія — †22 лютого 1942, Київ), українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, діячка ОУН.
Вікі ДовідкаОлена Телiга-Шовгенова (таким було її дiвоче прiзвище) – вiдома поетеса, лiтературний критик, дiяч української культури. Народилася в iнтелiгентнiй напiвбiлоруськiй – напiвукраїнськiй родинi. За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, всі вони вийшли посмертно («Душа на сторожі», «Прапори духа», «На чужині», збірник «Олена Теліга»,), але більша частина її віршів загубилася. У київському гестапо Олена Телiга перебувала у камерi №34. На сiрому гестапiвському мурi вона залишила свiй останнiй автограф: вгорi намальовано тризуб i напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». За даними iсторикiв, 22 лютого 1942 року українська письменниця наклала на себе руки, і її тіло було скинуто в Дніпро – разом із розстріляними чоловiком та соратниками.
Культурницьке українство
@темы: Біографія, Культура, О.Теліга, ОУН, Україна, день в історії, особистість
Воскресенье, 20 июля 2014
"Вивчити мову - найменше, що можу зробити для України": іноземний наставник "Карпат"
Крім рідної хорватської, теперішній наставник головної футбольної команди Львова говорить іспанською, португальською, російською й англійською. З приїздом в Україну дружив зі словником, і тепер Ігор Йовічевич - один із тренерів команд Прем'єр-ліги, які спілкуються державною. Наразі, таких меншість.
Свої судження і ставлення до української хорват розповів в інтерв'ю сайту matchday.ua.
читать дальше
Культурницьке українство
@темы: Цікаве, Україна, Мовознавство, Біографія
Понедельник, 14 июля 2014
"…Могили Ваші розсіяні по всій широкій Україні. Це здорове зерно, з якого виросте наша свята воля. І прийде час, що посуне тисячами на Ваші могилки вільний народ і цілуватиме землю, що прикрила Вас, і сльозами буде зрошувати її… І дітям маленьким будуть Ваші могилки найвищою наукою …» (Мирослав Ірчан, посмертна згадка січовим стрільцям )
14 липня народився Мирослав Ірчан (Андрій Дмитрович Баб'юк)
(1897, с.П'ядики, Івано-Франківська область - 1937) — український письменник, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець, журналіст, історик, видавець.
Вікі ДовідкаАвтор п'єс «Бунтар» (1921), «Безробітні» (1922), «Дванадцять», «Родина щіткарів» (обидві — 1923), «Бувші люди» (1925), «Малі ковалі», «Підземна Галичина» (обидві — 1926), «Радій» («Отрута», 1928), «Плацдарм» (1931). Автор фейлетону «Кам'янецька неділя (Вражіння)» — опубліковано 11 вересня 1921 року в газеті «Червона правда» (Кам'янець-Подільський).
Культурницьке українство
@темы: особистість, день в історії, Україна, Біографія
Воскресенье, 13 июля 2014
Мирослав Михайлович Скорик (*13 липня 1938, Львів) — композитор і музикознавець родом зі Львова, герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006–2010 роках, художній керівник Київської опери (з 2011). Внучатий племінник Соломії Крушельницької.
Народився 13 липня 1938 року у Львові. Походить з інтелігентної родини, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької. З окупацією Західної України у 1939 року СРСР, сім'я Скориків, як і багато інших українських інтелігентних сімей зазнала втрат. У роки війни старший брат М. Скорика брав участь у Другій світовій війні в рядах дивізії «Галичина», по завершенні війни йому вдалося емігрувати до Австралії. З поверненням радянського режиму, 1947 року родину Скориків було репресовано та вислано в Сибір. Лише після смерті Й.Сталіна, 1955 року родині Скорика було дозволено повернутися до Львова.
Культурницьке українство
@темы: особистість, день в історії, Україна, Культура, Біографія